鄣梗
拼音zhāng gěng
注音ㄓㄤ ㄍㄥˇ
词语解释
鄣梗[ zhāng gěng ]
⒈ 阻塞；隔绝。
引证解释
⒈ 阻塞；隔绝。
引《新唐书·顾彦朗传》：“建（王建 ）攻 成都，彦朗 挟故憾，与并力，道路鄣梗。”
相关词语
- gěng sǐ梗死
- gěng gài梗概
- àn zhōng zuò gěng暗中作梗
- bù zhāng步鄣
- bó ér gěng脖儿梗
- bó gěng脖梗
- bó gěng zǐ脖梗子
- biān zhāng边鄣
- biān gěng边梗
- bì gěng弊梗
- bì zhāng蔽鄣
- bì zhāng碧鄣
- bǎn zhāng板鄣
- bēi gěng悲梗
- cū jù gěng gài粗具梗概
- cóng zhōng zuò gěng从中作梗
- chéng zhāng乘鄣
- cháng gěng zǔ肠梗阻
- duàn gěng断梗
- duàn gěng fēi péng断梗飞蓬
- duàn gěng fú píng断梗浮萍
- duàn gěng liú píng断梗流萍
- duàn gěng piāo péng断梗飘蓬
- duàn gěng piāo píng断梗飘萍
- fú gěng浮梗
- fú píng làng gěng浮萍浪梗
- fú píng duàn gěng浮萍断梗
- fēn gěng纷梗
- fàn píng fú gěng泛萍浮梗
- fàn gěng泛梗
- guāi gěng乖梗
- gǔ gěng骨梗
词语组词