弥孙
拼音mí sūn
注音ㄇ一ˊ ㄙㄨㄣ
繁体彌孫
词语解释
弥孙[ mí sūn ]
⒈ 耳孙，远孙。
引证解释
⒈ 耳孙，远孙。
引唐 元稹 《告赠皇祖祖妣文》：“叔仲伯季，姊妹、诸姑洎友婿、弥孙，岁时与会集者，百有餘人，冠冕之盛，重於一时。”
相关词语
- ěr sūn耳孙
- ē mí阿弥
- ér sūn儿孙
- gōng sūn公孙
- mí hé弥合
- mí tiān弥天
- mí liú弥留
- mí sa弥撒
- mí sàn弥散
- mí tuó弥陀
- mí lè弥勒
- mí màn弥漫
- mí bǔ弥补
- nǚ sūn女孙
- sūn nǚ孙女
- sūn zi孙子
- wáng sūn王孙
- wài sūn外孙
- zǐ sūn子孙
- āi wáng sūn哀王孙
- ē mí bā阿弥巴
- ē mí tuó阿弥陀
- ē mí tuó fó阿弥陀佛
- ā ěr tuī mí sī阿耳忒弥斯
- bù xiào zǐ sūn不肖子孙
- bù sūn不孙
- bào zǐ nòng sūn抱子弄孙
- bǎi sūn yuàn百孙院
- cóng sūn从孙
- cóng sūn shēng从孙甥
- cí sūn慈孙
- chéng sūn承孙
词语组词