邈蛮
拼音miǎo mán
注音ㄇ一ㄠˇ ㄇㄢˊ
繁体邈蠻
词语解释
邈蛮[ miǎo mán ]
⒈ 边远地区的蛮夷。
引证解释
⒈ 边远地区的蛮夷。
引三国 蜀 诸葛亮 《南征表》：“而邈蛮心异，乃更杀人为盟，糺合其类二千餘人，求欲死战。”
相关词语
- ā mán阿蛮
- diāo mán刁蛮
- mán gàn蛮干
- mán yí蛮夷
- mán zú蛮族
- mán huāng蛮荒
- mán hèng蛮横
- nán mán南蛮
- piāo miǎo飘邈
- yě mán野蛮
- biān mán边蛮
- bǎn dùn mán板楯蛮
- bǎi mán百蛮
- bái mán白蛮
- bà mán霸蛮
- bā mán八蛮
- chù mán触蛮
- chǔ mán楚蛮
- chǔ guǎn mán xián楚管蛮弦
- chóng miǎo崇邈
- chù dòu mán zhēng触斗蛮争
- chōng miǎo冲邈
- chěng mán逞蛮
- chéng miǎo澄邈
- chén miǎo尘邈
- cūn mán村蛮
- cūn mán hàn村蛮汉
- chāo miǎo超邈
- dú jǐn mán独锦蛮
- dòng mán动蛮
- dōng xiè mán东谢蛮
- dōng mán东蛮
词语组词