蛮蕉
拼音mán jiāo
注音ㄇㄢˊ ㄐ一ㄠ
繁体蠻蕉
词语解释
蛮蕉[ mán jiāo ]
⒈ 芭蕉。因产于南方，故称。
引证解释
⒈ 芭蕉。因产于南方，故称。
引南唐 冯延巳 《鹊踏枝》词：“秋入蛮蕉风半裂，狼藉池塘，雨打疏荷折。”
相关词语
- ā mán阿蛮
- bā jiāo芭蕉
- diāo mán刁蛮
- mán gàn蛮干
- mán yí蛮夷
- mán zú蛮族
- mán huāng蛮荒
- mán hèng蛮横
- nán mán南蛮
- xiāng jiāo香蕉
- yě mán野蛮
- biān mán边蛮
- bǎn dùn mán板楯蛮
- bǎi mán百蛮
- bái mán白蛮
- bái jiāo shān白蕉衫
- bà mán霸蛮
- bā jiāo shàn芭蕉扇
- bā mán八蛮
- chù mán触蛮
- chǔ mán楚蛮
- chǔ guǎn mán xián楚管蛮弦
- chù dòu mán zhēng触斗蛮争
- chěng mán逞蛮
- cūn mán村蛮
- cūn mán hàn村蛮汉
- dú jǐn mán独锦蛮
- dòng mán动蛮
- dōng xiè mán东谢蛮
- dōng mán东蛮
- dòng mán洞蛮
- dá shī mán达失蛮
词语组词