煎靡
拼音jiān mí
注音ㄐ一ㄢ ㄇ一ˊ
词语解释
煎靡[ jiān mí ]
⒈ 挥霍；榨取。
引证解释
⒈ 挥霍；榨取。
引《韩非子·亡徵》：“好罢露百姓，煎靡货财者，可亡也。”
相关词语
- áo jiān熬煎
- ěr mí薾靡
- fēng mí风靡
- jiān áo煎熬
- mí mí靡靡
- pī mí披靡
- wěi mí萎靡
- áo áo jiān jiān熬熬煎煎
- bō liú dì mí波流弟靡
- bō liú máo mí波流茅靡
- bō mí波靡
- báo mí薄靡
- biān mí边靡
- bǎi yào jiān百药煎
- bēi mí卑靡
- bǐ mí鄙靡
- cóng fēng ér mí从风而靡
- cuī mí摧靡
- chǐ mí侈靡
- chóu jiān愁煎
- cháng è mǐ quān长恶靡悛
- cǎo mí草靡
- cǎo mí fēng xíng草靡风行
- dòu qí xiāng jiān豆萁相煎
- dǒu jiān斗煎
- diāo mí雕靡
- dì mǐ弟靡
- dǒu mí斗靡
- fú mí浮靡
- fèng mǐ luán é凤靡鸾吪
- fú mí弗靡
- fēng xíng cǎo mí风行草靡
词语组词