棰搒
拼音chuí péng
注音ㄔㄨㄟˊ ㄆㄥˊ
繁体箠搒
词语解释
棰搒[ chuí péng ]
⒈ 鞭打。
引证解释
⒈ 鞭打。
引《新唐书·南蛮传上·南诏上》:“閤罗凤 重其( 郑回 )惇儒,号‘蛮利’,俾教子弟,得箠搒,故国中无不惮。”
相关词语
- biāo péng标搒
- biān chuí鞭棰
- bàng chuí棒棰
- bǎng chuí榜棰
- chǐ chuí尺棰
- chǔ chuí楚棰
- huà chuí画棰
- jìng péng静搒
- jī péng击搒
- mǎ chuí马棰
- pī chuí批棰
- pū chuí扑棰
- qiāo péng敲搒
- qiān chuí dǎ luó,yī chuí dìng shēng千棰打锣,一棰定声
- tóu chuí投棰
- xián chuí衔棰
- yí chuí遗棰
- chuí ōu棰殴
- chuí pèi棰辔
- chuí piáo棰朴
- chuí péng棰搒
- chuí rǔ棰辱
- chuí péng棰搒
- chuí zhàng棰杖
- chuí tà棰挞
- chuí shā棰杀
- chuí sǔn棰损
- chuí cè棰策
- chuí chī棰笞
- chuí chǔ棰楚
- chuí dùn棰顿
- chuí dǎ棰打
词语组词