亭童
拼音tíng tóng
注音ㄊ一ㄥˊ ㄊㄨㄥˊ
词语解释
亭童[ tíng tóng ]
⒈ 羽饰纷披貌。
引证解释
⒈ 羽饰纷披貌。一本作“停僮”。参见“停僮”。
引唐 温庭筠 《雍台歌》：“黄金铺首画鉤陈，羽葆亭童拂交戟。”
相关词语
- ān tóng安童
- ā tóng阿童
- ér tóng儿童
- hái tóng孩童
- lán tíng兰亭
- liáng tíng凉亭
- mù tóng牧童
- nǚ tóng女童
- tóng huà童话
- tóng nián童年
- tóng zhuāng童装
- tóng zǐ童子
- tóng xīn童心
- tóng yáo童谣
- tóng qù童趣
- tíng zǐ亭子
- tóng zhēn童真
- tóng xīng童星
- tóng gōng童工
- tóng shēng童声
- tíng tíng亭亭
- wán tóng顽童
- ào tóng傲童
- ān tú shēng tóng huà jí安徒生童话集
- biān tíng边亭
- bēi tíng碑亭
- bàn shān tíng半山亭
- bā tóng巴童
- bái shǒu huáng tóng白首黄童
- bái lóu tíng白楼亭
- bái yún tíng白云亭
- bí tíng shén鼻亭神
词语组词