盲瘖
拼音máng yīn
注音ㄇㄤˊ 一ㄣ
词语解释
盲瘖[ máng yīn ]
⒈ 盲哑。
引证解释
⒈ 盲哑。
引《梁书·处士传序》：“或躶体佯狂，盲瘖絶世，弃礼乐以反道，忍孝慈而不恤。”
相关词语
- máng cháng盲肠
- máng liú盲流
- máng wén盲文
- máng cóng盲从
- máng rén盲人
- máng mù盲目
- wén máng文盲
- bìng yīn病瘖
- bàn wén máng半文盲
- cuì yīn瘁瘖
- dǎo máng qì导盲器
- fǎ máng法盲
- fā máng发盲
- guài yǔ máng fēng怪雨盲风
- hūn máng昏盲
- huì máng晦盲
- huì máng pǐ sè晦盲否塞
- jī máng鸡盲
- kuáng yīn狂瘖
- kē máng科盲
- qún máng羣盲
- yuè máng乐盲
- lóng máng聋盲
- míng máng明盲
- máng zhě盲者
- máng zhě dé jìng盲者得镜
- máng zǐ盲子
- máng zì盲字
- máng zhě shī zhàng盲者失杖
- máng zuǒ盲左
- máng rén bǎ zhú盲人把烛
- máng rén mén zhú盲人扪烛
词语组词